Кумедно читати, як ліберали означають націоналізм: "інтереси СВОЄЇ нації ВИЩЕ від інтересів ІНШИХ націй". Сюди впаяно порівняння-протиставлення, отже, ця фраза з наголосом на конфлікті є не означенням, а цілком негативним емоціюванням-(само)стращанням. Емоція собою затуманює значення фрази і, отже, не дає сприймати її зміст. Тож це не означення, а лише фраза, спрямована на автоматичне викликання у читача негативних вражень (такий собі психологічний прийом).

Людина, яка підпадає під наведене “означення”, має бути поганою, адже воно сприймається як означення чогось недоброго. Вочевидь вважається, що люди, “для яких інтереси інших націй ВИЩЕ від інтересів своєї” – добрі. Бо це – заперечення негативу, а отже – позитив.

Чи, може, “добре”, якщо “люди інтереси своєї нації НЕ ставлять вище інтересів інших націй” (позиція “не більше” чи “менше або дорівнює”)? Тобто “я радше поступлюся, ніж наполягатиму на своєму” (“менше”) – шлях до самообмеження і врешті знищення; або “я і не поступлюся, але і не наполягатиму” (“дорівнює”) – застій без розвитку і досягнень... І так назавжди? Той, хто йтиме цим шляхом, опиниться спочатку у вчора, а тоді у позавчора, і так далі (знову ж до самознищення через відсталість).

Інтереси ж інших націй не слід сприймати як однозначно антагоністичні до інтересів своєї. Адже вони можуть перетинатися. Якщо ж "точки перетину" ми не знаходимо, то значить:

1. Ми недостатньо компетентні (якщо не можемо побачити користь, то, можливо, не зможемо оцінити і розмір шкоди), тому не готові вести переговори з користю для себе. Значить, слід відмовитися від спільних дій.
2. Інтерес іншого полягає у завданні нам шкоди – отже, тим більше слід не лише відмовитися, а й всіляко припинити реалізацію такого інтересу.

Я би сказав, що націоналіст сприймає інші нації як довколишнє середовище, у якому живе його Нація. Воно не вище і не нижче, воно просто Є. Націоналіст свою Націю не порівнює з іншими. Як ти не порівнюєш свою матір з іншими матерями.

Тому мені бува смішно, коли ліберали починають базікати на ці теми. Такого наслухаєшся/начитаєшся!.. Зазвичай, ці розмови полягають у створенні потворного образу і закидуванні його шапками... Моя порада – замислюватися над значенням слів, які ми кажемо. Цей рецепт допоможе створити собі світогляд без містифікацій і смислових городушок. А отже, допоможе ясніше дивитися на світ і сприймати його!

Ворохобник